НІОБА, НІОБЕЯ

Ніо́ба, Ніобе́я (грец. Νιόβη) 1. У давньогрецькій міфології дочка фрігійського царя. Пишалася народженням семи синів і семи дочок, зневажаючи богиню Латону, у якої було двоє дітей. За це діти Латони помстилися Н. – вбили всіх її дітей. З горя Н. перетворилася на скелю. Н. уособлювала горе, сум, страждання. 2. Переносно – мати-страждальниця.